Юридичні консультації

Захист прав, спори

Аудит земельної ділянки

Землевпорядкування...

Послуги для агробізнесу

Купівля-продаж землі

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2013 року                                         м. Київ          К/800/26296/13 
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Вікторі С"  на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "ВікторіС" до Пустомитівської районної державної районної адміністрації, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, третя особа - Управління капітального будівництва та інфраструктури Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною,
 
встановив:
 
Приватне підприємство "ВікторіС" звернулася з позовом до Пустомитівської районної державної адміністрації, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області про визнання незаконними дій райдержадміністрації, визнання недійсним припису від 06 лютого 2009 року № 7854.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від                     25 січня 2013 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області щодо здійснення контролю за використанням земельної ділянки, розташованої у м. Львові по вул. Проспект Червоної Калини, № 91, наданої на підставі Державного акту на право користування землею Б № 039836 від 1982 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
 
Заперечень не надходило.
 
Заслухавши доповідача, перевіривши відповідно до частини 2 статті 220 КАС України доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
 
Відмовляючи в задоволенні цього позову, суди виходили з того, що на виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 1/704-9/352 від 26.10-05.11.2007 року Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради 12 грудня 2007 року підписано Угоду «Про зміни і доповнення до Угоди від 06 червня 1994 року» та 26 грудня 2007 року складено акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва громадського центру № 82 в мікрорайоні «Сихів-20», згідно якого УКБ передало ПП «ВікторіС» будівельний майданчик в межах генплану, площею 0,995 га, а також виконавчу, технічну та дозвільну документацію на об'єкт незавершеного будівництва.
 
Питання щодо земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва громадського центру № 82 в мікрорайоні «Сихів-20», не вирішено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 червня 2008 року по справі № 1/980-12/375 відмовлено у задоволені позову Приватного підприємства «ВікторіС» до Управлінню капітального будівництва Львівської міської ради, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області про припинення права безстрокового користування земельною ділянкою, загальною площею 0,995 га, Управлінню капітального будівництва Львівської міської ради.
 
Вказаним судовим рішенням встановлено, що за відсутності згоди Управління капітального будівництва Львівської міської ради, як землекористувача, на вилучення у нього земельної ділянки, загальною площею 0,995 га, для передачі її у користування ПП «ВікторіС» та за відсутності даних про порушення управлінням вимог земельного законодавства, Пустомитівська райдержадміністрація не в праві приймати з цього питання відповідне рішення.
 
В цьому ж рішенні суду поетапно описана процедура вирішення питання щодо припинення права користування спірною земельною ділянкою відповідно до статті 144 Земельного кодексу України: факт встановлення уповноваженим органом - Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області використання земельної ділянки не за цільовим призначенням Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради; не усунення ним порушення; звернення Управлінню з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою; після цього рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, якщо таке прийнято, про припинення права користування земельною ділянкою, яке може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
06 лютого 2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управлінню з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ПП «ВікторіС» у м. Львові, по вул. Проспект Червоної Калини, № 91, результати якої оформлені актом від 06 лютого 2009 року.
 
Перевіркою встановлено порушення ПП «ВікторіС» ст. ст. 125, 126 ЗК України, яке полягає у відсутності документів на земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою, яка використовується для обслуговування незавершеного будівництва відповідно до акту прийому незавершеного об'єкту громадського центру № 82 в мікрорайоні «Сихів-20» за шифром 4151.83-82 від 26 грудня 2007 року.
 
06 лютого 2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управлінню з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області видано припис № 7854 про оформлення ПП «ВікторіС» правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963 - IV (далі Закон  № 963 - IV).
 
Відповідно до статті 5 Закону № 963 - IV державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
 
Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель визначені статтею 6 цього ж Закону, до яких належить контроль у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
 
Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель визначені статтею 10 Закону № 963 - IV, відповідно до якої такі мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
 
Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, якими є органи Державного комітету України по земельних ресурсах державного контролю за використанням та охороною земель (Держкомзем).
 
Територіальним органом Держкомзему є Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області.
 
Незаконність припису № 7854 від 06 лютого 2009 року позивач обґрунтовує тим, що він позбавлений можливості одержати в оренду земельну ділянку по вул. Проспект Червоної Калини, № 91 у м. Львові та виконати припис. Такі доводи відхилені судами, оскільки вказані обставини не спростовують встановлених уповноваженим органом порушень земельного законодавства України з боку ПП «ВікторіС».
 
Таким чином, перевіривши оскаржуваний позивачем припис № 7854 від 06 лютого 2009 року, суди прийшли до висновку, що він прийнятий з урахуванням вимог Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963 - IV та з дотриманням передбачених ст. 2 КАС України принципів, тому позов в частині визнання недійсним припису є безпідставним та задоволенню не підлягає.
 
На думку суду касаційної інстанції, судами повно встановлені обставини у справі та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної інстанції не спростовують такі висновки судів.
 
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, суд
 
ухвалив:
 
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вікторі С" відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2013 року залишити без змін.
 
Ухвала набирає законної сили  через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: