Юридичні консультації

Захист прав, спори

Аудит земельної ділянки

Землевпорядкування...

Послуги для агробізнесу

Купівля-продаж землі

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
"12" вересня 2013 р.                               м. Київ                                        К/9991/24486/12 
 
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
 
Цуркана М.І. (головуючий);          Мороз Л.Л.;        Черпіцької Л.Т.,   розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро» до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області про визнання недійсним припису, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду  від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 13 березня 2012 року,
 
у с т а н о в и л а :
 
У липні 2009 року ТОВ «Горинь Агро» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Хмельницькій області (Інспекція) про визнання недійсним припису.
 
Зазначали, що оскаржуваним приписом позивача зобов'язано усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом оформлення правовстановлюючих документів на самовільно зайняту земельну ділянку.
 
Посилаючись на порушення Інспекцією  порядку проведення перевірки та складання акту, просили визнати припис недійсним.
 
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду  від 19 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду  від 13 березня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
 
У касаційній скарзі ТОВ «Горинь Агро», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.
 
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
 
Судами встановлено, що 27 квітня 2009 року Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Горинь Агро» на підставі письмового запиту Славутського міжрайонного прокурора.
 
За результатами перевірки складено акт від 27 квітня 2009 року, яким встановлено самовільне зайняття ТОВ «Горинь Агро» земельної ділянки площею 17,97 гектара із земель запасу Горицької сільської ради Хмельницької області.
 
30 квітня 2009 року Інспекцією винесено припис № 006033, яким позивача зобов'язано усунути в 30-денний строк виявлені порушення земельного законодавства шляхом оформлення правовстановлюючих документів на самовільно зайняту земельну ділянку.
 
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що окремі процедурні порушення при проведенні перевірки не спростовують самовільного зайняття земельної ділянки. 
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів.
 
За змістом статті 9 Закону України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель шляхом проведення у тому числі перевірок здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
 
Відповідно до статті 10 цього ж Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
 
Згідно зі статтею 1 цього ж Закону самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
 
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує факту самовільного зайняття земельної ділянки, а свій позов обґрунтовує процедурними порушеннями проведення перевірки (залучення одного замість двох свідків, неточності у картографічному оформленні).
Колегія суддів, погоджуючись з твердженнями позивача щодо наявності таких порушень, зазначає, що вони є несуттєвими, та у цьому конкретному випадку не є підставою для скасування оскаржуваного припису, оскільки це свідчитиме про опосередковану легітимізацію вчиненого порушення.
 
Таким чином, висновки судів про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими,  а доводи, викладені в касаційній скарзі, повторюють доводи, викладені у позові та апеляційній скарзі, які належним чином досліджені та оцінені судами, тому їх висновків не спростовують та не дають підстав вважати оскаржувані рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
 
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
 
у х в а л и л а :
 
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Горинь Агро» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду  від 19 жовтня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду  від 13 березня 2012 року - без змін.
 
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
 
Судді                                                                                           М.І.Цуркан
                                                                                                    Л.Л.Мороз 
                                                                                                    Л.Т.Черпіцька